фонон
ФОНО́Н, а, ч., фіз.
Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку.
Кванти звукових хвиль – фонони – також можна генерувати як і фотони (з наук.-попул. літ.);
У металах основну роль відіграють електрони провідності і фонони (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонон — фоно́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фонон — -а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фонон — фоно́н (від грец. φωνή – звук) квант (частинка, порція) звуку – поняття, подібне до поняття порції світла – фотон. Словник іншомовних слів Мельничука
- фонон — ФОНО́Н, а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку. Словник української мови в 11 томах