фонон
фоно́н
-а, ч., фіз.
Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фонон — фоно́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фонон — ФОНО́Н, а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку. Кванти звукових хвиль – фонони – також можна генерувати як і фотони (з наук.-попул. літ.); У металах основну роль відіграють електрони провідності і фонони (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- фонон — фоно́н (від грец. φωνή – звук) квант (частинка, порція) звуку – поняття, подібне до поняття порції світла – фотон. Словник іншомовних слів Мельничука
- фонон — ФОНО́Н, а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку. Словник української мови в 11 томах