Орфографічний словник української мови

фугато

фуга́то

іменник середнього роду

епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги; інколи – самостійна п'єса

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фугато — (іт. fugato — подібне до фуги) — частина музичного твору, написаного за зразком експозиції фуги з епізодичним використанням простої імітації. Ф. часто є епізодом музичного твору гомофонного складу (напр.  Словник-довідник музичних термінів
  2. фугато — ФУГА́ТО, невідм., с. Епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги, що становить частину сонати або симфонії, інколи – самостійну п'єсу.  Словник української мови у 20 томах
  3. фугато — невідм., с. Епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги; є частиною сонати або симфонії, інколи – самостійна п'єса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фугато — фуга́то (італ. fugato) епізод у музичному творі, побудований в стилі фуги; інколи – самостійна п’єса.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фугато — ФУГА́ТО, невідм., с. Епізод у музичному творі, побудований в стилі фуги; є частиною сонати або симфонії, інколи — самостійна п’єса.  Словник української мови в 11 томах