фугато
ФУГА́ТО, невідм., с.
Епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги, що становить частину сонати або симфонії, інколи – самостійну п'єсу.
Серед багатьох мелодій короткого дихання в Лисенка можна назвати тему фіналу кантати “Радуйся, ниво неполитая”, побудовану на інтонаціях веснянок і майстерно розроблену у формі фугато (початок фіналу) (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)