фін

фін 1

іменник чоловічого роду, істота

представник народу

фін 2

іменник чоловічого роду, істота

хрещеник

діал.

Значення в інших словниках

1. фін — див. хрещений  Словник синонімів Вусика
2. фін — ФІН¹ див. фі́ни. ФІН² див. фіїн.  Словник української мови у 20 томах
3. фін — I див. фіни. II -а, ч., діал. Хрещеник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фін — ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).  Словник синонімів української мови
5. фін — Фін, -на; фі́ни, фі́нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. фін — ФІН, а, ч., діал. Хрещеник.  Словник української мови в 11 томах
7. фін — Фін, -на м. = фіїн. Драг. 320.  Словник української мови Грінченка