1. Орфографічний словник української мови

фін

фін 1

іменник чоловічого роду, істота

представник народу

фін 2

іменник чоловічого роду, істота

хрещеник

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фін — див. хрещений Словник синонімів Вусика
  2. фін — ФІН¹ див. фі́ни. ФІН² див. фіїн. Словник української мови у 20 томах
  3. фін — I див. фіни. II -а, ч., діал. Хрещеник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фін — ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. фін — Фін, -на; фі́ни, фі́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фін — ФІН, а, ч., діал. Хрещеник. Словник української мови в 11 томах
  7. фін — Фін, -на м. = фіїн. Драг. 320. Словник української мови Грінченка