фін
I див. фіни.
II -а, ч., діал.
Хрещеник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фін — фін 1 іменник чоловічого роду, істота представник народу фін 2 іменник чоловічого роду, істота хрещеник діал. Орфографічний словник української мови
- фін — див. хрещений Словник синонімів Вусика
- фін — ФІН¹ див. фі́ни. ФІН² див. фіїн. Словник української мови у 20 томах
- фін — ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко). Словник синонімів української мови
- фін — Фін, -на; фі́ни, фі́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фін — ФІН, а, ч., діал. Хрещеник. Словник української мови в 11 томах
- фін — Фін, -на м. = фіїн. Драг. 320. Словник української мови Грінченка