фіни
фі́ни
-ів, мн. (одн. фін, -а, ч.; фінка, -и, ж.).
Народ, що становить основне населення Фінляндії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіни — ФІНИ – ФІНЛЯНДЦІ Фіни, -ів, мн. (одн. фін, -а). Народ, що становить основне населення Фінляндії. Пох. фінський. Фінляндці, -ів, мн. (одн. фінляндець, -дця). Мешканець Фінляндії. Пох. фінляндський. Літературне слововживання
- фіни — ФІ́НИ, ів, мн. (одн. фін, а, ч.; фі́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Фінляндії. Стримані фіни не поспішають виявляти свої почуття: змагання ще тільки починаються (із журн.); – Є у фінів чудове свято – свято лісу. Словник української мови у 20 томах