Значення в інших словниках
-
фінальний —
Завершальний, заключний, кінцевий; (акт) останній.
Словник синонімів Караванського
-
фінальний —
[ф'інал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
фінальний —
Остаточний, кінцевий
Словник чужослів Павло Штепа
-
фінальний —
ФІНА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до фіналу, який є фіналом; завершальний. У фінальній сцені [п'єси “Кадри” Микитенка] студенти, закінчивши виш, їдуть на роботу й зустрічаються на пероні зі студентами нового набору (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
фінальний —
-а, -е. Стос. до фіналу, який є фіналом; завершальний. Фінальний свисток. || Який бере участь у фіналі (у 3 знач.). Фінальні команди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фінальний —
фіна́льний (італ. finale) заключний, кінцевий.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фінальний —
ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ (КІНЦЬОВИ́Й), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з'явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л.
Словник синонімів української мови
-
фінальний —
ФІНА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до фіналу, який є фіналом; завершальний. У фінальній сцені [п’єси «Кадри» Микитенка] студенти, закінчивши виш, їдуть на роботу й зустрічаються на пероні з студентами нового набору (Укр. рад. драм..
Словник української мови в 11 томах