Орфографічний словник української мови

фініфтяр

фініфтя́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фініфтяр — ФІНІФТЯ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть. Щоб виконати якийсь сюжет чи портрет, фініфтяр покриває однотонною емалевою маскою металеву пластинку, після чого вона випалюється в горні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. фініфтяр — -а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фініфтяр — ФІНІФТЯ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть. Щоб виконати якийсь сюжет чи портрет, фініфтяр покриває однотонною емалевою маскою металеву пластинку, після чого вона випалюється в горні (Укр. золотарство.., 1970, 38).  Словник української мови в 11 томах