фініфтяр

ФІНІФТЯ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть.

Щоб виконати якийсь сюжет чи портрет, фініфтяр покриває однотонною емалевою маскою металеву пластинку, після чого вона випалюється в горні (Укр. золотарство.., 1970, 38).

Значення в інших словниках

1. фініфтяр — фініфтя́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фініфтяр — ФІНІФТЯ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть. Щоб виконати якийсь сюжет чи портрет, фініфтяр покриває однотонною емалевою маскою металеву пластинку, після чого вона випалюється в горні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. фініфтяр — -а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть.  Великий тлумачний словник сучасної мови