1. Словник української мови в 11 томах

фініфтяр

ФІНІФТЯ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть.

Щоб виконати якийсь сюжет чи портрет, фініфтяр покриває однотонною емалевою маскою металеву пластинку, після чого вона випалюється в горні (Укр. золотарство.., 1970, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фініфтяр — фініфтя́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фініфтяр — ФІНІФТЯ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть. Щоб виконати якийсь сюжет чи портрет, фініфтяр покриває однотонною емалевою маскою металеву пластинку, після чого вона випалюється в горні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фініфтяр — -а, ч. Майстер, що виготовляє фініфть. Великий тлумачний словник сучасної мови