халдей

халде́й

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. халдей — ХАЛДЕ́Й див. халде́ї.  Словник української мови у 20 томах
2. халдей — (-я) ч. 1. крим., мол. Офіціянт. <...> він допив каву, поклав на стіл купюру. — Віддаси халдеєві, скажеш — від мене (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483. 2. крим. Людина на побігеньках.  Словник жарґонної лексики української мови
3. халдей — див. халдеї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. халдей — ХАЛДЕ́Й див. халде́ї.  Словник української мови в 11 томах