хаміль —
ХАМІ́ЛЬ, ХАМІ́ЛЬ-ХАМІ́ЛЬ, пред., розм. Уживається при вказівці на непомітний або швидкий відхід, зникнення кого-небудь. – Та се кажучи, узяла оце горщатко, – при сьому слові баба Горпиниха показала горщатко, зав'язане в хустку, – та – хаміль...
Словник української мови у 20 томах
хаміль —
хаміль-хаміль, присудк. сл., розм. Указує на непомітний швидкий відхід, зникнення кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хаміль —
ХАМІ́ЛЬ, ХАМІ́ЛЬ-ХАМІ́ЛЬ, присудк. сл., розм. Уживається при вказівці на непомітний швидкий відхід, зникнення кого-небудь. — Та се кажучи, узяла оце горщатко,— при сьому слові баба Горпиниха показала горщатко, зав’язане в хустку...
Словник української мови в 11 томах
хаміль —
Хаміль меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Черк. у. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ). Мнж. 95.
Словник української мови Грінченка