хапко —
див. злодій; похапцем; скупий; швидко
Словник синонімів Вусика
хапко —
ХА́ПКО, присл., розм. Те саме, що по́хапцем. А дівча в сірячку – Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Ю. Гойда); Захоплена цвітами дівчина бере хапко в долоні і топить устонька у квіточках червоних (Уляна Кравченко). ХАПКО́, а...
Словник української мови у 20 томах
хапко —
I хапк`о-а, ч., діал. 1》 Хабарник. 2》 Злодій. II х`апкоприсл., розм. Те саме, що похапцем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хапко —
ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.
Словник синонімів української мови
хапко —
ХА́ПКО, присл., розм. Те саме, що по́хапцем. А дівча в сірячку — Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Гойда, Сонце.., 1951, 84).
Словник української мови в 11 томах
хапко —
Хапко, -ка м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. Ном. № 4089. 3) = злодій. Вх. Зн. 76. Хапко з хапком знаєся. Ном. № 7957. 4) Въ загадкѣ: котъ. Ном. № 129, стр. 294.
Словник української мови Грінченка