характерник —
див. ЧАРІВНИК.
Словник синонімів Караванського
характерник —
див. чародій
Словник синонімів Вусика
характерник —
ХАРАКТЕ́РНИК, а, ч. 1. розм. Чаклун, чарівник (у 1 знач.). – Дід мій був запорожець .. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був і великий характерник: знався з відьмами, з чортами (О.
Словник української мови у 20 томах
характерник —
-а, ч. 1》 Чаклун, чарівник (у 1 знач.). 2》 перен., розм. Те саме, що чарівник 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
характерник —
ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст.
Словник синонімів української мови
характерник —
ХАРАКТЕ́РНИК, а, ч. 1. заст. Чаклун, чарівник (у 1 знач.). — Дід мій був запорожець.. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був і великий характерник: знався з відьмами, з чортами (Стор.
Словник української мови в 11 томах
характерник —
Характе́рник, -ка м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Словник української мови Грінченка