Орфографічний словник української мови

харцизяцтво

харцизя́цтво

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. харцизяцтво — ХАРЦИЗЯ́ЦТВО, а, с., розм. Збірн. до харци́з. – Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва... (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  2. харцизяцтво — -а, с., розм. Збірн. до харциз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. харцизяцтво — РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм.  Словник синонімів української мови
  4. харцизяцтво — ХАРЦИЗЯ́ЦТВО, а, с., розм. Збірн. до харци́з. — Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва… (Хотк., І, 1966, 107).  Словник української мови в 11 томах