хвалитися —
Виношуватися, вихвалятися, вихвастуватися, задаватися, осьмикати (ось ми!), похвалятися, розхвалятися, хвастати, хвастатися, якати Фразеологічні синоніми: випинати груди; носитися, як баба з ступою (ступіром); носитися, як дурень з балалайкою...
Словник синонімів Вусика
хвалитися —
[хвалитиес'а] -л'ус'а, -лиес':а, -лиец':а, -л'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а
Орфоепічний словник української мови
хвалитися —
ХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, недок. 1. Хвалити себе, вихвалятися ким-, чим-небудь. Батьком-матір'ю не хвались, а хвались честю (прислів'я); – І годі тобі хвалитись дітьми. Хвалила ж сова своїх дітей, що нема кращих на світі, а яка ж там совина краса?...
Словник української мови у 20 томах
хвалитися —
хвалюся, хвалишся, недок. 1》 Хвалити себе, вихвалятися ким-, чим-небудь. 2》 кому і без додатка. Розповідати, казати так, щоб усі чули. || Виявляти, розкривати те, що до цього часу було таємницею, невідомим; відкривати. 3》 з інфін., із спол. що. Хвалькувато погрожувати; нахвалятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хвалитися —
ВІДКРИВА́ТИ (робити відомим те, що було прихованим, таємним), РОЗКРИВА́ТИ, ВИКРИВА́ТИ, З'ЯСО́ВУВАТИ, ХВАЛИ́ТИСЯ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, ви́крити, з'ясува́ти, похвали́тися.
Словник синонімів української мови
хвалитися —
ХВАЛИ́ТИСЯ, хвалю́ся, хва́лишся, недок. 1. Хвалити себе, вихвалятися ким-, чим-небудь. — І годі тобі хвалитись дітьми. Хвалила ж сова своїх дітей, що нема кращих на світі, а яка ж там совина краса? — сказав Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 282);...
Словник української мови в 11 томах
хвалитися —
Хвалитися, -люся, -лишся гл. 1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24.
Словник української мови Грінченка