хватити

хвати́ти 1

дієслово доконаного виду

схопити

розм.

хвати́ти 2

дієслово доконаного виду

бути достатнім

безос., розм.

Значення в інших словниках

1. хватити — ХВАТИ́ТИ¹ див. хвата́ти¹. ХВАТИ́ТИ² див. хвата́ти².  Словник української мови у 20 томах
2. хватити — I див. хватати I. II див. хватати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хватити — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. хватити — ХВАТИ́ТИ¹ див. хвата́ти¹. ХВАТИ́ТИ² див. хвата́ти².  Словник української мови в 11 томах
5. хватити — Хватити, -чу, -тиш гл. Хватить, схватить. Венеру за виски хватило, як глянула, що там Дарес. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка