хватити
хвати́ти 1
дієслово доконаного виду
схопити
розм.
хвати́ти 2
дієслово доконаного виду
бути достатнім
безос., розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хватити — ХВАТИ́ТИ¹ див. хвата́ти¹. ХВАТИ́ТИ² див. хвата́ти². Словник української мови у 20 томах
- хватити — I див. хватати I. II див. хватати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хватити — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- хватити — ХВАТИ́ТИ¹ див. хвата́ти¹. ХВАТИ́ТИ² див. хвата́ти². Словник української мови в 11 томах
- хватити — Хватити, -чу, -тиш гл. Хватить, схватить. Венеру за виски хватило, як глянула, що там Дарес. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка