1. Словник української мови Грінченка

хватити

Хватити, -чу, -тиш

гл. Хватить, схватить. Венеру за виски хватило, як глянула, що там Дарес. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хватити — хвати́ти 1 дієслово доконаного виду схопити розм. хвати́ти 2 дієслово доконаного виду бути достатнім безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. хватити — ХВАТИ́ТИ¹ див. хвата́ти¹. ХВАТИ́ТИ² див. хвата́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. хватити — I див. хватати I. II див. хватати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хватити — ВИСТАЧА́ТИ чого й без додатка, безос. (бути достатнім для кого-, чого-небудь), СТАВА́ТИ, ХВАТА́ТИ розм., СТАЧА́ТИ розм., ВИСТАВА́ТИ заст., ВИСТАРЧА́ТИ діал., ДІСТАВА́ТИ діал., СТІКА́ТИ діал., СТАВА́ТИСЯ діал., ХАПА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. хватити — ХВАТИ́ТИ¹ див. хвата́ти¹. ХВАТИ́ТИ² див. хвата́ти². Словник української мови в 11 томах