1. Словник української мови Грінченка

хватка

Хватка, -ки

ж. Снарядъ для ловли рыбы: два взаимно перекрещивающихся деревянныхъ обруча (бильце), прикрѣпленныхъ къ ручкѣ (держак); къ обручамъ прикрѣпляется четырехугольная сѣтка. Это хватка черпако́ва въ отличіе отъ хватки стоя́чої, которая опускается не горизонтально, а вертикально внизъ. Браун. 14, 15. О. 1861. XI. 116.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хватка — хва́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хватка — Хапка, хопка, ухопка, схопка, цупка Словник чужослів Павло Штепа
  3. хватка — ХВА́ТКА, и, ж. 1. Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь. 2. перен., розм. Спосіб дій, манера поведінки кого-небудь. А подивіться ви хоча б на Аню Макарову: .. Словник української мови у 20 томах
  4. хватка — -и, ж. 1》 Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь. Залізна хватка. Мертва хватка. 2》 перен., розм. Спосіб дій, манера поведінки кого-небудь. 3》 Конусна сітка, напнута на обруч або рамку з держаком, яку використовують для ловлі риби, комах, птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хватка — МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. Словник синонімів української мови
  6. хватка — ХВА́ТКА, и, ж. 1. Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь. ♦ Залі́зна хва́тка — те саме, що Ме́ртва хва́тка ( див. ме́ртвий). — Здоров, здоров, сину,— привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Тют. Словник української мови в 11 томах