хватка

ХВА́ТКА, и, ж.

1. Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь.

2. перен., розм. Спосіб дій, манера поведінки кого-небудь.

А подивіться ви хоча б на Аню Макарову: .. дівчинка на вигляд не дуже богатир, а серце в неї, сумління, робоча хватка, – всього цього на десять богатирів вистачить (Остап Вишня);

– Сталінградець? – Ні, товаришу гвардії генерал, ми... ближчі. Але хватка у нас сталінградська (О. Гончар).

3. Конусна сітка, напнута на обруч або рамку з держаком, яку використовують для ловлі риби, комах, птахів.

[Тарас:] Недавно кум мій ловив .. рибу, так щось як почало хрюкати, та як схопило його хватку, – він ледве втік і хватку кинув (О. Корнійчук);

Різними способами можна рибу ловити. Ловлять, приміром, “хваткою”... (Остап Вишня);

Виходять Чирва та Малоштан із хваткою. [Чирва:] А ви, куме, все рибку ловите? Піймали щось? (І. Микитенко).

4. мн. хва́тки, ток, діал. Рогач (у 1 знач.); чаплія.

Є в батька книжечка податкова, палітурки зелені, за сволоком стремить [стримить]. Як би її звалить, було думаю. Візьму оце й хватки в руки, та й... а як батько увійде? (А. Тесленко);

Розсердилася [Петренчиха], розгнівалася, біга по хаті, кочергами та хватками шпурляє, дітей штовхає (Л. Яновська).

◇ (1) Ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою:

а) дуже міцно.

Задерши .. голову вверх, якусь мить вивчав [Черниш] над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках. Потім хапався за нього сильною мертвою хваткою (О. Гончар);

– Здоров, здоров, сину, – привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник);

Гнат, розуміючи, що це кінець, впав на луку сідла і вхопився за нього руками смертельною хваткою (Григорій Тютюнник);

б) (зі сл. вчепи́тися.) надзвичайно наполегливо.

Крок за кроком, дуже повільно, але впевнено, мертвою хваткою вчепившись у роботу, іде він до виявлення помилки в зенітній ракеті (В. Собко);

Авіакосмічні корпорації ладні мертвою хваткою вчепитися у контракти на будівництво орбітальних станцій (з газ.).