Значення в інших словниках
-
хибнути —
Хи́бнути: — бракувати [9;16]
Словник з творів Івана Франка
-
хибнути —
ХИБНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до хиба́ти; // до кого, перен. Прихилитися до кого-небудь. – І старече серце радується, поглядаючи на їх [парубків], а щоб то молоде дівоче німіло й до жодного не хибнуло, – я вже й не знаю...
Словник української мови у 20 томах
-
хибнути —
I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до хибати. || до кого, перен. Прихилитися до кого-небудь. II див. хибувати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хибнути —
ХИБНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до хиба́ти; // до кого, перен. Прихилитися до кого-небудь. — І старече серце радується, поглядаючи на їх [парубків], а щоб то молоде дівоче німіло й до жодного не хибнуло,— я вже й не знаю...
Словник української мови в 11 томах
-
хибнути —
Хибнути, -ну, -неш гл. 1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен. Васильк. у. 2) Наклониться. Хибнув на мене віз. Черк. у. 3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра. Камен. у. 4) Минуть, обойти. То вже її не хибне. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка