Значення в інших словниках
-
хижацтво —
ХИЖА́ЦТВО, а, с. 1. Інстинкт, поведінка, спосіб життя хижака (у 1 знач.). 2. перен. Характер дій, учинки, властиві хижакові (у 2 знач.); насильство, експлуатація, кровожерливість.
Словник української мови у 20 томах
-
хижацтво —
-а, с. 1》 Інстинкт, поведінка, спосіб життя хижака (у 1 знач.). 2》 перен. Характер дій, учинки, властиві хижакові (у 2 знач.); насильство, експлуатація. 3》 перен. Згубне ведення господарства, грабіжницьке використання чого-небудь. 4》 рідко. Збірн. до хижак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хижацтво —
Одна з форм співіснування 2 видів тварин, з яких один (жертва) є джерелом харчування для іншого (хижака); хижаки для нападу, а жертви для оборони використовують найрізноманітніші засоби (нюх, силу, швидкість, зуби, кігті).
Універсальний словник-енциклопедія
-
хижацтво —
Хижа́цтво, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хижацтво —
ХИЖА́ЦТВО, а, с. 1. Інстинкт, поведінка, спосіб життя хижака (у 1 знач.). 2. перен. Характер дій, учинки, властиві хижакові (у 2 знач.); насильство, експлуатація. Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
хижацтво —
Хижацтво, -ва с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Словник української мови Грінченка