хижацтво
хижа́цтво
-а, с.
1》 Інстинкт, поведінка, спосіб життя хижака (у 1 знач.).
2》 перен. Характер дій, учинки, властиві хижакові (у 2 знач.); насильство, експлуатація.
3》 перен. Згубне ведення господарства, грабіжницьке використання чого-небудь.
4》 рідко. Збірн. до хижак.
Великий тлумачний словник сучасної української мови