Орфографічний словник української мови

хитринка

хитри́нка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хитринка — ХИТРИ́НКА, и, ж., розм. Деяка хитрість, лукавство, що проявляється в зовнішності кого-небудь, у чиємусь характері. [Гайовий:] Які мудрі очі, яка хитринка грає в зморшках, який портрет... (О.  Словник української мови у 20 томах
  2. хитринка — -и, ж., розм. Деяка хитрість, кмітливість, лукавство в кого-небудь, у чиємусь характері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хитринка — ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм.  Словник синонімів української мови
  4. хитринка — ХИТРИ́НКА, и, ж., розм. Деяка хитрість, кмітливість, лукавство в кого-небудь, у чиємусь характері. [Гайовий:] Які мудрі очі, яка хитринка грає в зморшках, який портрет… (Корн.  Словник української мови в 11 томах