хитрющо —
ХИТРЮ́ЩО, розм. Присл. до хитрю́щий. Варава, щоб пригасити суперечку, високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
хитрющо —
розм. Присл. до хитрющий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хитрющо —
ХИТРЮ́ЩО, розм. Присл. до хитрю́щий. Варава, щоб пригасити суперечку, високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (Стельмах, І, 1962, 332).
Словник української мови в 11 томах