хитрющо

ХИТРЮ́ЩО, розм. Присл. до хитрю́щий.

Варава, щоб пригасити суперечку, високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (Стельмах, І, 1962, 332).

Значення в інших словниках

1. хитрющо — хитрю́що прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. хитрющо — ХИТРЮ́ЩО, розм. Присл. до хитрю́щий. Варава, щоб пригасити суперечку, високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. хитрющо — розм. Присл. до хитрющий.  Великий тлумачний словник сучасної мови