хихотати —
ХИХОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ХИХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Голосно сміятися; реготати, гигикати. Кларетта підвелася. В машині лунали приглушені голоси й сміх. Сміялися німці, але їй здалося, що то хихоче Беніто (П.
Словник української мови у 20 томах
хихотати —
-очу, -очеш і хихотіти, -очу, -отиш, недок., розм. Нестримно, голосно сміятися; реготати. || перен. Насміхатися, глузувати з кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хихотати —
СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм.
Словник синонімів української мови
хихотати —
Хихота́ти, -хочу́, -хо́чеш, -хо́чуть і хихоті́ти, -хочу́, -хоти́ш, -хотя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хихотати —
ХИХОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ХИХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Нестримно, голосно сміятися; реготати. Кларетта підвелася. В машині лунали приглушені голоси й сміх. Сміялися німці, але їй здалося, що то хихоче Беніто (Загреб.
Словник української мови в 11 томах