ходун

ходу́н

іменник чоловічого роду

горщик

діал., вживається переважно у загадці

Значення в інших словниках

1. ходун — Ходун, -на, ходунай, -наю м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.  Словник української мови Грінченка