ходун

Ходун, -на, ходунай, -наю

м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.

Значення в інших словниках

1. ходун — ходу́н іменник чоловічого роду горщик діал., вживається переважно у загадці  Орфографічний словник української мови