Орфографічний словник української мови

холуйка

холу́йка

іменник жіночого роду, істота

розм., зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. холуйка — ХОЛУ́ЙКА, и, ж., розм., зневажл., розм. Жін. до холу́й. – Ви не зробите з мене своєї холуйки. На які б тортури ви мене не віддали, я нічого не зроблю з вашого наказу (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  2. холуйка — -и, заст., зневажл., розм. Жін. до холуй.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. холуйка — ХОЛУ́ЙКА, и, ж., заст., зневажл., розм. Жін. до холу́й. — Ви не зробите з мене своєї холуйки. На які б тортури ви мене не віддали, я нічого не зроблю з вашого наказу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 91).  Словник української мови в 11 томах