хоп —
ХОП, виг.,розм. Уживається як присудок за знач. хопи́ти¹. – А я собі думаю – куди він хилить́ – Усе вітає та вітає, а потім – хоп у саму точку (І. Микитенко); Тоді вони [козаки] із-під снігу тілльки хоп коня за ногу й за горло того, хто на коні сидить (М.
Словник української мови у 20 томах
хоп —
виг., діал. Уживається як присудок за знач. хопити I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хоп —
ХОП, виг., діал. Уживається як присудок за знач. хопи́ти¹. — А я собі думаю — куди він хилить́ — Усе вітає та вітає, а потім — хоп у саму точку (Мик., II, 1957, 386).
Словник української мови в 11 томах
хоп —
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.
Словник української мови Грінченка