Значення в інших словниках
-
хорда —
Тятива
Словник чужослів Павло Штепа
-
хорда —
ХО́РДА, и, ж. 1. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. Діаметр є найбільша хорда кола. 2. анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини).
Словник української мови у 20 томах
-
хорда —
-и, ж. 1》 мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. 2》 анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хорда —
хо́рда (від грец. χορδή – струна) 1. матем. Відрізок, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. 2. анат. Осьовий (становить поздовжню вісь тіла) скелет хордових тварин і людини. В більшості з них є лише в зародку.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
хорда —
I еластична скелетна вісь хордових (напр., ланцетника); зберігається у багатьох риб протягом життя, у вищих хребетних та плазунів є лише у зародків. II відрізок прямої, що з'єднує 2 довільні точки кривої або поверхні; як-от: хорда кола (див. коло).
Універсальний словник-енциклопедія
-
хорда —
ХО́РДА, и, ж. 1. мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. Діаметр є найбільша хорда кола. 2. анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини).
Словник української мови в 11 томах