хоробливо —
ХОРОБЛИ́ВО, діал. Присл. до хоробли́вий. Уста [дівчинки] хоробливо засмикалися в затриманому гіркому плачі (Іван Ле); Шуліка плив у повітрі, хоробливо поколихуючись; він тепер був безсилий втекти від небезпеки (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
хоробливо —
діал. Присл. до хоробливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хоробливо —
Х(в)оробли́во, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хоробливо —
ХОРОБЛИ́ВО, діал. Присл. до хоробли́вий. Уста [дівчинки] хоробливо засмикалися в затриманому гіркому плачі (Ле, Клен. лист, 1960, 218); Шуліка плив у повітрі, хоробливо поколихуючись; він тепер був безсилий втекти від небезпеки (Досв., Гюлле, 1961, 61).
Словник української мови в 11 томах