хоробливо

ХОРОБЛИ́ВО, діал.

Присл. до хоробли́вий.

Уста [дівчинки] хоробливо засмикалися в затриманому гіркому плачі (Іван Ле);

Шуліка плив у повітрі, хоробливо поколихуючись; він тепер був безсилий втекти від небезпеки (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. хоробливо — хоробли́во прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. хоробливо — діал. Присл. до хоробливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хоробливо — Х(в)оробли́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хоробливо — ХОРОБЛИ́ВО, діал. Присл. до хоробли́вий. Уста [дівчинки] хоробливо засмикалися в затриманому гіркому плачі (Ле, Клен. лист, 1960, 218); Шуліка плив у повітрі, хоробливо поколихуючись; він тепер був безсилий втекти від небезпеки (Досв., Гюлле, 1961, 61).  Словник української мови в 11 томах