Орфографічний словник української мови

хорогва

хоро́гва́

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хорогва — ХОРО́ГВА́, хоро́гви́, ж., заст. Корогва. Церкву розвалили давно, кумедно, що колись у кадило вірили та в розмальовані дошки на стінах, хорогви носили цариною – на врожай (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  2. хорогва — хорогва, корогва прапор; загін війська  Словник застарілих та маловживаних слів
  3. хорогва — хорогви, ж. Корогва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хорогва — КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони.  Словник синонімів української мови
  5. хорогва — Хоро́гва, -ви ж. = корогва.  Словник української мови Грінченка