хо-хо —
ХО-ХО́¹, ХО-ХО-ХО́, виг. Звуконаслідування, що передає сміх. Хо-хо! Той Оверко [собака] не може без штук. Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський); – Хо-хо! Значить, живемо, хлопці!...
Словник української мови у 20 томах
хо-хо —
ХО-ХО́¹, ХО-ХО-ХО́, виг. Звуконаслідування, що означає сміх. Хо-хо! Той Оверко [собака] не може без штук. Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (Коцюб., II, 1955, 228); — Хо-хо! Значить, живемо, хлопці!...
Словник української мови в 11 томах