хруп —
ХРУП, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає тріск, хруст. 2. Уживається як присудок за знач. хру́пати і хру́пнути. По спині грудочка глини, з горошинку завбільшки – хруп! (А. Головко); Розігнавшись, скакнув Петро і якраз досяг до другого берега.
Словник української мови у 20 томах
хруп —
виг., розм. 1》 Звуконаслідування, що означає тріск, хруст. 2》 Уживається як присудок за знач. хрупати і хрупнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хруп —
Хруп, виг.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хруп —
ХРУП, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає тріск, хруст. 2. Уживається як присудок за знач. хру́пати і хру́пнути. По спині грудочка глини, з горошинку завбільшки — хруп!...
Словник української мови в 11 томах
хруп —
Хруп меж., выражающее отламываніе чего-либо. Разогнавшись, скакнув Петро і як раз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним хруп! одколовсь, і вже козак похиливсь назад, К. ЧР. 163.
Словник української мови Грінченка