хрущ —
[хрушч] -шча, ор. -шчем, м. (на) -шчу/ -шчев'і, мн. -шч'і, -шч'іў
Орфоепічний словник української мови
хрущ —
ХРУЩ, а́, ч. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Т.
Словник української мови у 20 томах
хрущ —
-а, ч. 1》 ент. Жук родини пластинчатовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. 2》 перен., розм. Мала дитина, людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрущ —
ХРУЩ, а́, ч., ент. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Шевч.
Словник української мови в 11 томах