хтокало —
ХТО́КАЛО, а, ч., розм. Людина, яка питає “хто”. [Степан:] Зостанься ж біля хати, а я... Часом надійде... [Хведоска:] Хто? [Степан:] Хтокало! (М. Кропивницький); – Чого це ти, Чіпка, як мила з'їв, – питає [Лушня]. – Чого ти журишся? – Хто журиться?...
Словник української мови у 20 томах
хтокало —
-а, ч., розм. Людина, яка питає "хто".
Великий тлумачний словник сучасної мови
хтокало —
ХТО́КАЛО, а, ч., розм. Людина, яка питає «хто». [Степан:] Зостанься ж біля хати, а я… Часом надійде… [Хведоска:] Хто? [Степан:] Хтокало! (Кроп., II, 1958, 52); — Чого це ти, Чіпка, як мила з’їв,— питає [Лушня]. — Чого ти журишся?— Хто журиться?...
Словник української мови в 11 томах
хтокало —
Хто́кало, -ла с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Словник української мови Грінченка