хтіти —
ХТІ́ТИ, хо́чу, хо́чеш, недок., розм. Те саме, що хоті́ти. До бога високо, до царя далеко, а ті панки, що хтять, те її роблять (прислів'я); І от, чого я хтів, настало, Я бачив все, всього дійшов (М. Зеров); – Не знаю... Не знаю, чи побачимося ми ще...
Словник української мови у 20 томах
хтіти —
хті́ти хотіти (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
хтіти —
хочу, хочеш, недок., розм. Те саме, що хотіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хтіти —
ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГНУ́ТИСЯ до чого, ХТІ́ТИ розм., ОХО́ТИТИСЯ до чого і з інфін., розм., ВО́ЛИТИ заст., уроч., РА́ЧИТИ заст.
Словник синонімів української мови
хтіти —
Хоті́ти, хо́чу, хо́чеш, хо́чуть і хті́ти, хо́чу, хо́чеш, хтять хті́ти, хо́чу, хо́чеш, хтять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хтіти —
ХТІ́ТИ, хо́чу, хо́чеш, недок., розм. Те саме, що хоті́ти. До бога високо, до царя далеко, а ті панки, що хтять, те її роблять (Укр.. присл.., 1963, 212); І от, чого я хтів, настало, Я бачив все, всього дійшов (Зеров, Вибр..
Словник української мови в 11 томах
хтіти —
Хтіти, хо́чу, -чеш гл. = хотіти. Все є так, як хтів цар. Чуб. II. 61. Ой повезу лиху долю на торг продавати.... бачуть люде, що ледащо, — не хтять купувати. Грин. ІІІ. 402.
Словник української мови Грінченка