худячок

худячо́к 1

іменник чоловічого роду, істота

про тварину

розм.

худячо́к 2

іменник чоловічого роду, істота

про людину

розм.

Значення в інших словниках

1. худячок — див. худий  Словник синонімів Вусика
2. худячок — ХУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до худя́к 1. Пролежали ми на сонці цілу годину. Тоді – з березнячка двоє: один – худячок, босоніж, драна сорочка, штани підкочені (С. Тудор).  Словник української мови у 20 томах
3. худячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до худяк 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. худячок — ХУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до худя́к 1. Пролежали ми на сонці цілу годину. Тоді — з березнячка двоє: один — худячок, босоніж, драна сорочка, штани підкочені (Тудор, Народження, 1941, 154).  Словник української мови в 11 томах