Орфографічний словник української мови

хургон

хурго́н

іменник чоловічого роду

фургон

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хургон — ХУРГО́Н, а, ч., розм. Те саме, що фурго́н. [Микита:] А як же ви до вінця – у хургоні поїдете чи на волах? (М. Кропивницький); – Джмелі посідали на хургон і покотили на хутори. Повернуться вночі, заховають награбоване і почнуть пиячити (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  2. хургон — -а, ч., розм. Те саме, що фургон 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хургон — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст.  Словник синонімів української мови
  4. хургон — ХУРГО́Н, а, ч., розм. Те саме, що фурго́н. [Микита:] А як же ви до вінця — у хургоні поїдете чи на волах? (Кроп., І, 1958, 73); — Джмелі посідали на хургон і покотили на хутори. Повернуться вночі, заховають награбоване і почнуть пиячити (Тют., Вир, 1964, 379).  Словник української мови в 11 томах