хургон
ХУРГО́Н, а, ч., розм. Те саме, що фурго́н.
[Микита:] А як же ви до вінця — у хургоні поїдете чи на волах? (Кроп., І, 1958, 73);
— Джмелі посідали на хургон і покотили на хутори. Повернуться вночі, заховають награбоване і почнуть пиячити (Тют., Вир, 1964, 379).
Словник української мови (СУМ-11)