Орфографічний словник української мови

хустинка

хусти́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хустинка — ХУСТИ́НКА, и, ж. Зменш. до хусти́на. Юзя щось зашепотіла їй на вухо і так заметушилась, що Зоня змилувалась і пішла за Даркою, закриваючись, як могла, хустинкою і широким рукавом блузки (Леся Українка); Добрий день...  Словник української мови у 20 томах
  2. хустинка — И, ж., див. хусточка. Пробираємося між розпашілими, гарячими тілами стокілограмових тіток, вуйків, бабусь і виходимо до молодіжного кола, де танцюють «хустинку» (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
  3. хустинка — -и, ж. Зменш. до хустина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хустинка — ХУСТИ́НКА, и, ж. Зменш. до хусти́на. Юзя щось зашепотіла їй на вухо і так заметушилась, що Зоня змилувалась і пішла за Даркою, закриваючись, як могла, хустинкою і широким рукавом блузки (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. хустинка — Хустина, -ни ж. = хустка. Рол. Од. 28. А де тая мережана шитая хустина? Шевч. Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ни. ум. хустинка, хустинонька, хустиночка. Мет. 23, 18.  Словник української мови Грінченка