Орфографічний словник української мови

цапик

ца́пик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цапик — ЦА́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цап¹; // Козеня-самець. В один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. цапик — -а, ч. Зменш.-пестл. до цап. || Козеня-самець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цапик — КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.  Словник синонімів української мови
  4. цапик — ЦА́ПИК, а, ч. Зменш. —пестл. до цап; // Козеня-самець. В один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (Донч., IV, 1957, 87).  Словник української мови в 11 томах