цапик

ЦА́ПИК, а, ч. Зменш. —пестл. до цап;

// Козеня-самець.

В один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (Донч., IV, 1957, 87).

Значення в інших словниках

1. цапик — ца́пик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. цапик — ЦА́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цап¹; // Козеня-самець. В один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
3. цапик — -а, ч. Зменш.-пестл. до цап. || Козеня-самець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цапик — КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.  Словник синонімів української мови