цапеня
ЦАПЕНЯ́, я́ти, с. Маля кози; козеня.
Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Коцюб., II, 1955, 255);
— Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 262).
Словник української мови (СУМ-11)